1. Теоретичні основи аналізу та оціни фінансового стану підприємства.
1.1. Зміст та сутність поняття “ Фінансовий стан підприємства”
Слово "Аналіз" походить від грецького слова й означає дослідження, вивчення будь-чого шляхом розмежування, розкладання цілого на складники. Людина протягом усього свого життя постійно вимушена піддавати аналізові як свої особисті дії, так і суспільні явища. Сам термін "фінансовий аналіз" свідчить про спрямованість даного виду аналізу на дослідження фінансів підприємства, точніше, його фінансового стану як співвідношення різних складників активів і пасивів між собою. Крім того, фінансовий аналіз досліджує причини, які привели до відповідного рівня фінансового стану, і пропонує шляхи до його поліпшення.
Одна з причин нинішнього важкого фінансового стану багатьох підприємств полягає в слабкому економічному обґрунтуванні рішень, які приймаються, і в майже повній відсутності аналізу їхнього впливу на рівень фінансової стійкості підприємства. Отже, використання сучасних методів фінансового аналізу в розв’язанні конкретних проблем суб’єктів підприємництва набуває особливої гостроти
Фінансовий аналіз — це галузь економічної науки, яка досліджує. вплив прийнятних і запланованих господарських рішень для зміни фінансового стану підприємства, його спроможності вчасно погасити свої зобов’язання, для
підвищення ефективності використання наявних активів.
Метою фінансового аналізу є не тільки і не стільки те, щоб встановити й оцінити рівень фінансового стану підприємства, виявити основні закономірності його розвитку, а й те, щоб розробити обґрунтовані рішення фінансової стратегії на майбутнє. З цією метою використовують різні розрахунково-конструктивні методи досліджень, за допомогою яких у результаті аналізу об'єктивної реальності розробляють проекти рекомендацій та управлінських рішень на перспективу.
Фінансовий аналіз тісно пов'язаний з низкою наук. Це, зокрема, бухгалтерський облік, фінанси, статистика, економічна теорія. Бухгалтерський облік надає необхідну інформаційну базу для фінансового аналізу через бухгалтерську звітність. Крім того, фінансовий аналітик повинен враховувати особливості ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, щоб не допустити методичних помилок. Це, передусім, стосується способів оцінки оборотних і необоротних активів, методів нарахувань одержаних доходів.
Фінанси пов'язані з фінансовим аналізом збігом окремих об'єктів дослідження, методів і цілей. Це аналіз забезпеченості підприємства оборотними засобами, джерел їхнього формування, умов надання кредитів та економічної обґрунтованості їх.
Статистика значною мірою забезпечує методологічну базу фінансового аналізу, в якому широко використовують такі статистичні показники, як коефіцієнт кореляції, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, графічне зображення досліджуваних процесів тощо.
Економічна теорія створює підґрунтя для багатьох наук, у тому числі й для фінансового аналізу. Розуміючи вплив макроекономічних чинників на фінансовий стан, можна зрозуміти причинно-наслідкові взаємозалежності, спрогнозувати фінансовий стан підприємства.
Особливо слід підкреслити зв'язок фінансового аналізу з аналізом господарської діяльності. У вітчизняній практиці фінансовий аналіз як окрема наука став формуватися тільки на початку 90-х років минулого століття. До цього аналіз фінансового стану підприємств розглядався в рамках аналізу господарської діяльності. Нині аналіз господарської діяльності розділився на фінансовий та управлінський (господарський) аналізи.
Таке розмежування, безумовно, пов'язане з кардинальними змінами в системі господарського механізму, що мали місце в цей час. У західних країнах фінансовий аналіз почав формуватися в окрему науку в середині XIX ст. Цей процес був пов'язаний з діяльністю так званої школи емпіричних прагматиків, які намагалися створити систему показників, придатних для аналізу платоспроможності фірми.
В окрему науку фінансовий аналіз у США виокремився на початку 90-...